У 2016 році ми були у водному поході довкола Кінбурнської коси. 7 днів, 200 км. Стандартний похід, у якому вітер не у твою сторону, веслуєш від світанку до «тренер ще не втомився» і спиш мало не з веслом
Коли ти у водному поході, то взагалі радієш малому — вітер не в писок і на тому дякую! На 3 день вітер був у писок настільки, що ми зупинились на днювання перечекати і вийшли лише наступного ранку.
Поки знову не піднялась буря, ми зробили 25 км, аж тут вітер у нашу сторону. Це так само рідко, як потрібна маршрутка одразу на зупинці!
⠀
Усе супер, але ми не мали парусу. Зате мали гамаки! У 2 легких рухи — одну сторону гамака до весла й задньому, другу сторону до гарпуна — передньому й гамак перетворюється на парус. А 2 гамаки вже добре так тягнуть 3 байдарки.
Такою конструкцією ми пройшли 15 км за 2 години, а без парусу було б десь 4. Змогли відпочити, посміятись, отримати справжній кайф від Дніпро-Бугського лиману і ще раз переконалися, що гамак – необхідна штука для кожного туриста!
Next article «Звідси треба вибиратись». Велопохід по Кінбурнській косі